Щоденний дайджест досліджень зі спортивної науки
Оновлено 17 вер
Читати в Telegram →Дослідження показало, що фізична активність будь-якої інтенсивності асоційована зі зниженням смертності, але енергійна активність дає найсильніший захисний ефект навіть при малому обсязі (12 хв на тиждень).
РКД порівняла ефекти односторонніх балансувань і комбінованого балансу + плометрія (9 тижнів, 2х/тиждень) у 57 юних футболістів. Обидва режими поліпшили статичний і динамічний постуральний контроль, з більшим ефектом для чистого баланс-тренінгу.
Дослідження 1420 студентів виявило 4 профілі сну (здоровий, недостатній, поганої якості, серйозний розлад). Здоровий сон пов'язаний з 4,7–7,5-кратним збільшенням шансів на помірну–високу фізактивність.
Аналіз 12-річних даних CHMS показав, що легка фізактивність (особливо вище інтенсивності) пов'язана з меншим ризиком серцево-судинних захворювань, хронічних умов і поганого здоров'я, незалежно від MVPA.
РКД із 42 гребців показала, що 15 сеансів термальної води (3 тижні) значимо зменшили біль у спині, поліпшили мобільність попереку та продуктивність веслування з довготривалим ефектом (12 тижнів).
Дослідження виявило, що траєкторії фізичної активності під час вагітності можуть опосередковувати зв'язок між ІМТ до вагітності та ризиком гіпертензії після пологів.
Дослідження 615 дорослих показало, що споживання ультраобробленої їжі пов'язано з накопленням жиру всередині м'язів стегна, навіть після врахування калорійності та фізактивності. Такі зміни можуть ослабити підтримку навколо колінного суглоба і збільшити ризик остеоартриту.
Систематичний огляд показує, що переваги комбінованих дієти та вправ залежать від цільового результату: дієта краще для вагу й холестерину, вправи — для кардіореспіраторної функції, а комбінація дає синергічний ефект для інсулінової чутливості.
Мультикогортне дослідження інтенсивних спринтерських (SIE) та помірних вправ (MIE) показало, що інтенсивність вправ диференційовано впливає на плазмовий протеом і метаболом, зокрема змінює секрецію м'язів і адипоцитів. Виявлено специфічні білки, пов'язані з кардіометаболічним здоров'ям, залежні від інтенсивності.
Cross-sectional дослідження показує, що витривалість лопаткових м'язів і якість лопаткового руху є ключовими предикторами функціонального відновлення після хірургії ротаторної манжети.
РКВ з 83 учасницями вивчав ефекти тренування з опором та циклічних тренувань у комбінаціях з трьома рівнями протеїну (0.8, 1.6, 2.2 г/кг/день) на ліпіди та біомаркери нирок/печінки. Виявлено покращення ліпідного профілю у всіх групах; вищі дози протеїну викликали більші зміни в маркерах сечовини, але мало відмінностей між 1.6 та 2.2 г/кг/день.
Аналіз даних 11,780 американців (18-60 років) показав, що регулярна фізична активність значно знижує ризик саркопенії, тоді як модель «вихідного воїна» показала менший захисний ефект. Висока частота, тривалість сеансів та інтенсивність виявилися важливими для профілактики.
Метааналіз 139 клінічних досліджень показав, що найпростіші методи лікування артрозу коліна найефективніші: ортези, водна терапія та регулярні вправи краще за високотехнологічні методи.
Силові тренування можуть зменшити біологічний вік мозку на два роки, що свідчить про їхній вплив на когнітивне здоров'я і longevity.
На відміну від бігу, велосипедисти вибирають каденцію, яка мінімізує активацію м'язів, а не енергозатрати, що вказує на інші механізми регуляції нервової системи.
Дослідження моделює вплив підвищення фізичної активності на профілактику метаболічної жирової хвороби печінки, показуючи значне зменшення смертності і онкологічних ускладнень.
РКВ 560 студентів першого курсу, які виконували модульне тренування з силою, витривалістю, швидкістю та спритністю протягом 12 тижнів. Експериментальна група показала значно більше покращення позитивних емоційних станів та меншої залежності негативних емоцій від частоти серцевих скорочень.
RCT з 108 жінками (40-77 років) порівняв 12 тижнів силового тренування та комбінованого тренування (силова + велосипед) при трьох рівнях білку (0.8–2.2 г/кг). Комбіноване тренування зменшило жир більше, силове — збільшило силу ніг, велосипед поліпшив VO₂max.
Мета-аналіз 17 RCT показав, що фізична активність під час вагітності зменшує депресивні симптоми (SMD: -0.52), а після пологів також ефективна (SMD: -0.33), проте на тривожність ефект менший.
РКД показав, що 9 тижнів спеціального тренування на відслідковування об'єктів значно покращили точність спортивного прийняття рішень у новачків-баскетболісток та оптимізували нейрональні процеси обробки інформації.
Дослідження показує, що силові тренування можуть зменшити біологічний вік головного мозку на 2 роки, що має імплікації для когнітивного здоров'я.
РКД на 20 спортсменів зі шкідливим впливом креатину монохідрату в комбінації з ексцентричним тренуванням, ESWT та мануальною терапією на відновлення при пателлярному тендинопатіям, вимірюючи біль, товщину сухожилля та нейром'язову функцію.
Дослідження показало, що силові тренування забезпечують значний антидепресивний ефект у молодих жінок з тривожністю, при цьому ефект не залежить від інтенсивності тренування.
Мета-аналіз 15 досліджень показав, що спеціалізація в одному виді спорту пов'язана з вищим ризиком травм (OR 2.00), причому це залежить від типу виду спорту.
Дослідження кореляцій між GPS-похідним навантаженням та ЧСС-індексами інтенсивності у еліт-юнаків: total distance показав r=0.921 з HR exertion.
Дослідження 3587 дорослих: абсолютна та відносна ФА кореспондували з VO2max, психічним здоров'ям та сприйняттям здоров'я; легка ФА 3.6 год/день, MVPA 48 хв/день.
Дослідження силового тренування для збереження м'язової маси та сили у жінок у період менопаузи.
RCT-протокол: цифрова програма пререабілітації (3-6 тижнів) порівняно з контролем; первинна мета — зниження 90-денної морбідності з 60% до 45%.
Дослідження 242k учасників: 5 латентних профілів LE8 (дієта, ФА, сон, глюкоза, ліпіди, тиск, ІМТ) показали асоціації з тривогою, биполярним розладом.
4-тижневий RCT порівняння трьох форм креатину (моногідрат, етил-естер, гідрохлорид) показує, що креатин-етил-естер і гідрохлорид дають кращі приросту силової продуктивності та пікової потужності, ніж моногідрат.
Розроблена та валідована модель для передбачення спаду готовності до тренувань на наступний день у елітних футболісток на основі щоденних даних моніторингу.
Популяційне когортне дослідження показує дозо-залежний зв'язок: люди, які тренуються ≥3 рази на тиждень перед операцією, мають на 34% нижчий ризик венозного тромбоемболізму після операції.
Дослідження показує, що інтенсивна фізична активність та VO2peak пов'язані з рівнем хронічного стресу (вимірюється кортизолом волосся), з врахуванням впливу довгострокового забруднення повітря.
Кореляційне дослідження показує, що осмисленість позитивно пов'язана з психологічною регуляцією та розумовою стійкістю через вплив на продуктивність у сервісному спорті.
124 RCT на 18k учасників показали, що бігання/ходьба і комбіновані аеробно-силові вправи найбільше підвищують мінеральну щільність кісток у хребті і стегні, особливо в осіб 40+ років.
Огляд механізмів, через які фізичні вправи системно покращують метаболізм при T2DM: відновлення циклу Крегса, окислення аміноацидів, окислення жирів і усунення ліпотоксичності.
Огляд механізмів втрати кісткової маси під час схуднення, включаючи зміни гормонів, поглинання кальцію, навантажень та мікробіому. Обговорюються стратегії мінімізації втрат через адекватне харчування та фізичні вправи.
Дослідницький протокол порівнює силові та аеробні вправи на мітохондріальну функцію, морфологію м'язів і запалення у пацієнтів з РА, ОА та саркопенією.
Дослідження на 19 U21 футболістах показало, що вища енергетична доступність асоціюється з нижчою сприйманою втомою (RPE) і кращим відновленням протягом дня.
Дослідження показало, що поєднання динамічної моторної візуалізації з рухами покращує техніку подачі у молодих тенісистів, тоді як самі рухи без візуалізації неефективні.
Огляд доказує, що тренування покращує функцію ендотелію, знижує запалення та може стабілізувати атеросклеротичні бляшки через механізми nitric oxide та vascular remodeling у пацієнтів із субклінічним атеросклерозом.
Мета-аналіз 144 досліджень (2216 учасників) виявив, що частіші сеанси фізактивності знижують глюкозу крові, а довші/інтенсивніші знижують тригліцериди з значимими взаємодіями тривалості × інтенсивності.
Дослідження з 36 192 учасників показало, що кожна додаткова тисяча кроків на день знижує ризик серцево-судинних подій на 17%, серцевої недостатності на 22%, інсульту на 24% — без плато до 10 000 кроків.
У 4282 осіб віком 46–75 років низькі результати тесту сидяння-встання (SRT) передбачали вищу смертність: ризик серцево-судинної смерті зростав у 6 разів при найгіршому результаті порівняно з найкращим.
У 29 609 осіб з діабетом силове тренування 1–3 разів на тиждень (оптимум 1 раз) знижувало смертність на 24–42%; комбінація силового тренування з 150+ хв аеробики була найефективнішою.
Персоналізоване фосфопротеомне дослідження показує, що mTORC1 активно обмежує інсулін-сенсибілізуючий ефект тренувань через сигналізацію MKNK2-eIF4G1, пропонуючи новий механізм впливу вправ на контроль глюкози.
Ультразвукове дослідження у 140 футболістів середньої школи виявило, що гіпоехогенні зміни в колінному сухожиллі значимо пов'язані з болем (OR=10.65) та зниженням сили розгинання колінного суглоба.
На вибірці 8143 осіб (45+ років) виявлено, що високоінтенсивна фізактивність асоціюється з 14% нижчим ризиком хронічних хвороб легень, особливо у чоловіків та осіб старше 65 років.
У 8128 пацієнтів із СЗЗ паттерн "weekend warrior" (≥150 хв/тиж MVPA за 1-2 дні) та регулярна активність показали зниження смертності всіх причин на 39% і 32% порівняно з неактивністю.
Когортне дослідження 72 884 учасників виявило, що найвищі групи ризику отримують найбільше користі від MVPA (20% зниження ризику на 150 хв/тиж), з пропозицією індивідуалізованих рекомендацій.
Наукова позиція Європейської кардіологічної асоціації про ефективність комбінованого підходу: силові тренування + адекватне білкове харчування для профілактики та лікування саркопенії у кардіопацієнтів.
RCT у пацієнтів з ішемічною хворобою серця: 3-тижнева дистанційна поведінкова інтервенція знизила сидячий час на 1,3 години на день та збільшила легку активність порівняно з контролем.
Виявлено, що доступність марганцю регулює активність білка Akt, який критичний для інсулінової сигналізації; це може пояснити глюкозознижувальні ефекти марганцю та його роль у метаболічному здоров'ї.
Прямої стимуляції гіпокампа людини під час сну виявило, що імпульси, синхронізовані з реактивацією пам'яті, посилюють веретена сну й покращують збереження асоціативної пам'яті.
Дослідження на акселерометрах показує, що жінки з історією гестаційного діабету, гіпертензії в період вагітності та передчасних пологів потребують особливої уваги до достатніх рівнів фізактивності для профілактики серцево-судинних захворювань.
Дослідження 39 учасників ультрамарафону виявило, що швидші спортсмени мали вищу пікову внутрішньокишкову температуру (r=-0.57), яка корелює з амбієнтною температурою, але гіпертермія >40°C був рідкісним явищем.
Детальний посібник з інтеграції еквентричного циклічного тренування в реабілітацію після реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки з практичними рекомендаціями щодо прогресії навантаження.
Дослідження виявило, що при депресії підвищуються рівні міді, що порушує функцію астроцитів і нейронних ланцюгів; фізичні вправи відновлюють гомеостаз міді та алевіюють депресивну поведінку.
Мета-аналіз 17 досліджень виявив, що комбінація низької активності та високої малорухливості дає найвищий ризик серцево-судинних захворювань (HR=1.78), а навіть висока активність не компенсує надмірну малорухливість.
Систематичний огляд 26 досліджень показав, що натуральні продукти (полісахариди, поліфеноли, сапоніни) зменшують втому після тренування через збагачення бактерій, що продукують коротколанцюгові жирні кислоти та активацію SCFA-AMPK/PGC-1α осі.
RCT дослідив вплив пробіотиків на 32 спортсменів єдиноборств під час 4-тижневого зниження ваги. Пробіотики знижували жир тіла, триглічериди, LDL-холестерин та покращували метаболізм жирних кислот порівняно з плацебо.
Кластерне RCT на 142 регбістах виявило, що обидва протоколи (з опором гумки та з партнером) значно покращували ізометричну силу шиї, з максимальним ефектом у чоловіків у групі гумкового опору.
Дослідження показало, що нижча потужність тазостегнового суглоба під час приземлення і піднімання в однолегому приседанні пов'язана з гіршою функцією, низькою активністю та довшою тривалістю симптомів болю.
РКД виявила, що комбінована фізична та розумова втома у високотренованих футболістів збільшує абдукцію гомілки та момент при несенні вагового навантаження під час ненаджених поворотів.
Багатоцентрове дослідження 270 пацієнтів показало, що 78% повернулись до передтравматичного рівня спорту, з гіршими результатами у спортів з високим навантаженням на коліно, незалежно від реконструкції.
Дослідження 1951 особи показало, що висока дотримання до восьми ключових параметрів здоров'я (дієта, рухова активність, сон, тиск, холестерин та ін.) пов'язана зі зниженням інвалідизації у жінок і чоловіків.
Мета-аналіз 10 РКД (372 учасники) показав, що фізичні вправи значно покращують якість життя та аеробну потужність (VO2max) у людей старше 50 років з ВІЛ, однак ефекту на якість сну не виявлено.
Помірна-інтенсивна фізична активність безпечна і ефективна для профілактики та лікування перинатальних розладів настрою, з результатами порівнянними з психотерапією.
Огляд 6 систематичних оглядів (30 РКД, 6705 учасників) показав, що передопераційні вправи скорочують госпіталізацію, зменшують легеневі ускладнення та покращують функціональну спроможність.
Дослідження харчових вибірок 60 спортсменів (30 важкоатлетів, 30 футболістів) у навчальній їдальні показало значні відмінності в споживанні протеїну, холестерину та вітаміну D залежно від виду спорту та дня тренування.
RCT-дослідження на 89 осіб (середній вік 71 р.), яке показало, що фізична активність різної інтенсивності та сон асоціюються з когнітивними показниками, при цьому мікроструктурні ознаки мозку модерують ці зв'язки, особливо для епізодичної пам'яті.
Кроссекційний аналіз 5042 дорослих (NHANES 2017-2020) показав, що вища ФА незалежно асоціюється зі зниженим ризиком діабету 2-го типу, з ефектом, залежним від BMI та віку.
Мета-аналіз РКІ показує синергічний ефект силового тренування з протеїном і HMB на м'язову масу, силу та біомаркери у людей похилого віку з саркопенією.
Гарвардське дослідження демонструє, що комбіновані тренування (кардіо + силовий тренінг) значно знижують ризик смертності та артеріальний тиск у дорослих.
Рандомізоване дослідження на 30 спортсменах показало, що протоколи роботи-відпочинку (45-15 сек) викликають найбільше гострих змін жорсткості м'яза, які зменшуються після перкусійної терапії.
Кроссекційний аналіз 9088 дорослих виявив, що вища ФА асоціюється зі зниженою інсулінорезистентністю; цей ефект частково опосередкований системним запаленням.
Повздовжнє дослідження 16954 китайців 65+ років показало, що регулярні тренування знижують смертність, але цей ефект послаблюється промисловим забрудненням повітря.
Докладний огляд сотень досліджень про механізми дії бікарбонату натрію, його вплив на вправи різної тривалості, оптимальні дозування, час прийому та шлунково-кишкові побічні ефекти.
12-тижневе РКД показало, що часова обмеженість їжі (16:8) під час інтенсивних тренувань забезпечує збереження приростів безжирової та м'язової маси, але зменшує накопичення жиру, незважаючи на нижчий загальний калорійний та білковий внесок.
РКД показало, що новий протокол (ізометрична передвиснаженість + низьковагові швидкісні скорочення) при 40% 1RM викликає нейромускульну активацію як при 80% 1RM завдяки вираженій гіпоксії м'язів.
Дослідження порівнює кінетику поглинання кисню під час рівнинного та підйомного бігу на помірній та високій інтенсивності у тренованих бігунів. Знайдено, що на помірній інтенсивності лактат та амплітуда поглинання кисню вищі під час підйому, а на високій інтенсивності різниці немає.
Дослідження показує, що піковий темп накопичення лактату (vLapeak) від 15-секундного спринту пов'язаний з лактатними та газообмінними порогами незалежно від VO2max. Гліколіз додатково пояснює варіабельність порогів потужності.
РКД показав, що 6-тижневий курс реактивного тренування балансу (ReacStep) покращує час реакції та довжину кроку, проте не зменшив падіння в повсякденному житті протягом року серед людей 70+ років.
РКД з 36 активними чоловіками показав, що добавка EAA (10 г) зменшує біль через 24 години після ексцентричних вправ на литкові м'язи, сприяючи мінімізації запалення й дискомфорту.
Огляд сучасних багатомірних підходів (транскриптоміка, протеоміка, метаболоміка) до розшифровки молекулярних механізмів адаптації кісток до механічного навантаження та персоналізації вправ для остеопорозу й артриту.
Дослідження на 2636 студентів виявило, що збільшення часу на інтенсивну активність на 15 хв на день знижує депресивні симптоми, покращує самооцінку здоров'я та зменшує ознаки розладів харчування.
Мета-аналіз 17 досліджень показав, що комплексне тренування зорово-когнітивних навичок істотно покращує час реакції (SMD = -2,67) та точність (SMD = -1,18) у спортсменів.
Дослідження відтворюваності та технічних характеристик двох NIRS-методів вимірювання кровотоку м'язів та VO2 у здорових та людей з діабетом 2-го типу.
Контрольоване дослідження показало, що динамічне розтягування ішіокруральних м'язів 3 рази на тиждень збільшує рухомість коліна, підвищує толерантність до розтягування й зменшує жорсткість м'язів без впливу на силу.
Дослідження показало, що швидкий темп максимізує обсяг навантаження та ЧСС, а повільний темп збільшує час під напругою, гіпоксію м'язів і анаеробний метаболічний стрес.
Дослідження показує, як гострий тренувальний стрес (90-хвилинна тренування теніс) впливає на когнітивні функції, анаеробну потужність та активацію префронтальної кори. На 1 годину після втоми збільшилась час реакції, зменшилась оксигенація в правій дорсолатеральній префронтальній корі.
Дослідження HD-EMG показує, що жінки та чоловіки мають однакову витривалість при скеледоланні, але жінки демонструють менше м'язової втоми та іншу стратегію активації моторних одиниць.
Комбінація плазмідної VEGF-A165 і AAV-фолістатину в трансгенних мишей збільшила м'язову масу на 17,6% з одночасним подвоєнням щільності капілярів — перспективний підхід для лікування саркопенії.
Дослідження показало, що використання ремінців під час ізометричного тяги значимо підвищує пікову силу, темп розвитку сили та імпульс, особливо в дзюдоїстів порівняно з резистивно-тренованими.
Огляд показує, як тренування змінюють секрецію органів, виробляючи екзеркини (білки, метаболіти, ліпіди), які регулюють енергетичний гомеостаз, запалення та інсулінчутливість.
Мета-аналіз 6 РКДовідів показав, що довгострокові вправи (≥12 тижнів) суттєво знижують підвищення серцевого тропоніну I у пацієнток з антрациклінами.
РКД показала, що 6 тижнів ізометричного тренування збільшили максимальну силу на 27% і темп розвитку сили на 60% через зниження кіркового гальмування, а не через активацію ретикулоспінального тракту.
Дослідження вимірювало VO2, ЧСС і енергозатрати (METs) під час гірськолижного спорту, сноубордингу та роликових лиж у молодих дорослих. Виявлено, що роликові лижі (вільний стиль 10.57 METs) мають найвищі енергозатрати порівняно з гірськолижним спортом (7.76 METs) і сноубордингом (7.38 METs).
Аналіз кардіопульмонального тестування 526 осіб (20-91 років) показав, що зі старінням знижується VO2max, вентиляційна ефективність та розвивається тахіпное дихання, але ентропія вентиляції зростає після 60 років.
Мета-аналіз 32 досліджень показав, що тренування покращують якість життя у пацієнтів з раком; найбільший ефект при 3 сеансах/тиждень, 8-12 тижнів, < 45 хв, ~963 MET·хв/тиждень.
Наративний огляд показав, що ашвагандха 330-1000 мг/день підвищує витривалість і прискорює відновлення; 2× 300 мг + силовий тренінг—сила і гіпертрофія; знижує кортизол.
Дослідження показало, що ходьба в лісі зменшує артеріальний тиск, знижує негативний настрій та тривожність, підвищуючи бадьорість та розслабленість.
Дослідження оцінило біомеханіку ексцентричної фази Copenhagen adduction вправи і порівняло з іншими вправами на динамометрі. CAE виробляв менші крутні моменти ніж ізокінетичні вправи, але тривалий рычаг збільшував навантаження.
Ретроспективний аналіз 20 переломів показав, що фаза перелому визначає успіх консервативного лікування та час повернення до спорту; рання МРТ допомагає тиміфікації.
Дослідження показало, що тривале безперервне сидіння несе більший ризик для здоров'я, ніж той же обсяг сидіння розбитий на коротші періоди. Заміна години тривалого сидіння легкою активністю асоціюється з 12% зниженням ризику смерті від раку.
Дослідження воспроізводимості вимірювань кортикоспінальної збудливості при стимуляції мозку у здорових осіб.
Дослідження енергозатрат при ходьбі зі змінною швидкістю бігової доріжки для відновлення симетричної ходи. Вимірювання показали, що метаболічні витрати такого тренування перевищують прогноз на основі середної швидкості.
Дослідження показало низький рівень знань з нутриції (33%) у юних гравців та субоптимальне енергоспоживання (1742 kcal/день), недостатньо вуглеводів та клітковини.
Мета-аналіз 12 досліджень показав, що одноразові тренування достовірно знижують тривожність підлітків 13-18 років (SMD = -2.97), особливо групові та аеробні вправи в умовах з високою автономією.
12-тижневе школяне тренування поліпшило виконавчу функцію, ментальну ротацію, спринтерські здібності та вибухову силу в дітей із ймовірним розладом координації більше, ніж у типово розвивається групи.
Дослідження показало, що анандамід прогресивно зростає протягом марафону й залишається підвищеним після 45-хвилинної перерви, тоді як під час ходьби змін мало. Результати розкривають фізіологічні механізми 'runner's high' під час тривалого бігу.
РКД показала, що після аеробних вправ 46% учасників були респондерами (зниження тиску ≥5 mmHg), проти 28% після ізометрії. Виявлено, що варіабельність пов'язана з фізіологічними, а не клінічними різницями.
Ультразвукове дослідження 100 бігунів показало, що медіальний мінеск витиснувся на 38% відразу після марафону; повернувся до норми на 4-й день; асоціював з вищим КАМ-імпульсом, ІМТ та дистанцією.
4-тижневе тренування 3 разів на тиждень зменшило окружність грудей та живота, підвищило естрадіол/прогестерон/ФСГ; кориця додала суттєве зменшення окружності грудей, але не вплинула на інші показники.
Метааналіз 54 досліджень (252K учасників) показав помірно позитивний зв'язок між функціональною соціальною підтримкою та фізичною активністю у літніх, особливо через емоційну та компанійську підтримку.
Квазіекспериментальне дослідження показало, що суходільні вправи зменшили жир на 2%, збільшили м'язову масу на 1 кг та покращили силу та витривалість порівняно з контролем у жінок із фібромійалгією.
Ожиріння залишає молекулярний відбиток на імунних клітинах, який може зберігатися 5-10 років після зниження ваги, частково пояснюючи, чому ризики здоров'я залишаються підвищеними.
Показано, що 4 тижні аеробного тренування активують UPRmt (мітохондріальну розгортку білків) у печінці мишей з дієтним ожирінням, запобігаючи жировій дегенерації та покращуючи метаболізм.
Систематичний огляд 20 РКТ (791 осіб) показав доза-ефект: низька-помірна інтенсивність зменшує біль на 20-30%, поліпшує функцію на 15-25% залежно від обсягу.
Аналіз 95 футболістів еліти показав: запровадження спринтів та прискорень на ≥60% реабілітацією знижує повторні травми на 3-4% на 2 та 6 місяців.
Рандомізований crossover-дизайн показує, що вечірні тренування натощак збільшують прийом калорій на 400 kcal гостро і на 547 kcal за 24 години порівняно з ранковими.
RCT з 62 пацієнтами (вік ≥65) з діабетом 2-го типу: 12 тижнів контрольованого тренування опору поліпшили силу та функцію, але результати ослабли після переходу на самостійне домашнє тренування.
Мета-аналіз 126 досліджень на 4019 жінках показує, що силові тренування значно підвищують силу (SMD~1.5) і функціональну м'язову масу незалежно від менопаузи, з дозо-реакційними рекомендаціями.
RCT 105 людей віком 67+ років показав, що поєднання білокозбагаченої дієти та вправ покращує харчовий статус і когнітивні функції за 6 місяців.
12-тижневий RCT 72 осіб 65+ років: веган-дієта без вправ знизила протеїн на 28 г/день і м'язову масу; додавання силових тренувань це компенсувало.
Метаналіз 22 RCT (1044 жінок) показав, що фізичні вправи значно знижують тестостерон, інсулін, HOMA-IR і підвищують HDL при СПКЯ.
Проспективне дослідження 3618 працівників показало, що помірно-інтенсивна фізактивність знижує довгострокові хвороби на 31% (у жінок), а активний коміютинг захищає від прогулів у жінок.
Дослідження показало: 60 сек пасивного розтягування та 100 вибухових стрибків знижують спінальні рефлекси на 15-20% та збільшують жорсткість при вставанні у чоловіків та жінок.
Національне дослідження показало, що короткий сон, недостатня фізична активність, відсутність занять спортом та історія сотрясінь мозку пов'язані зі значно більшим ризиком когнітивних труднощів у підлітків.
RCT з блокадою нервових сигналів показав, що м'язові аференти важливі для підтримання серцево-судинної гомеостазу під час помірної інтенсивності вправ через регуляцію артеріального тиску та провідності судин.
RNA-seq аналіз показав, що 8 тижнів тренування на витривалість значно послабляє гостру молекулярну відповідь моноцитів на вправу у підлітків, з більш виразним ефектом у дівчат, що вказує на стать-специфічні серцево-судинні адаптації.
Дослідження механізмів, як вентиляція легень синхронізується з газообміном під час вправ, з математичним моделюванням ролі CO2 хеморецепторів у регуляції дихання.
RCT (55 дорослих) показав, що 8-тижневе VR-тренування дало більші покращення когнітивних функцій і моторики ніж видео-тренування, особливо в Stroop-тесті та Trail Making.
РКД показує, що обидва типи ізометрії збільшують товщину м'язів, але тільки тягова ізометрія (PIMA) підвищує концентричну й эксцентричну силу, що важливо для вибору методики тренування.
Дослідження порівняло два формати 4v4 гри у футболі: з обмеженням дотиків м'яча та вільною грою. Формат з обмеженням дотиків спричинив більший приріст сироваткового BDNF, кращу виконавчу функцію та вищу якість технічних дій у молодих футболістів.
Мета-аналіз 74 досліджень виявив, що різні типи фізичної активності (дозвіллєва, робочо-пов'язана, побутова, комутування) мають різні асоціації з ризиком усіх видів деменції та хвороби Альцгеймера.
Переоцінка DALYs показала, що низька фізична активність в Австралії спричиняє 200 000 DALYs щорічно, включаючи непрямі ефекти на психічне здоров'я, падіння та метаболічні фактори.
Дослідження виявило, що динаміка суглобів і центру мас змінюються залежно від інтенсивності вправи, з більшою вестибільною нестабільністю і варіативністю в режимах важкої та критичної інтенсивності.
Дослідження з 13C магнітно-резонансною спектроскопією показало, що приймання 60 г мальтодекстрину на HIIT спаває м'язовий гліконен на 40%, але не впливає на печінкову утилізацію. Додавання кофеїну та інших компонентів цей ефект нівелює.
Мета-аналіз 20 RCT з 362 спортсменами показав, що BFR-тренування дає малий-середній приріст загальної вибухової потужності (SMD=0,46), з оптимальними результатами при ≥3 сесіях на тиждень, >6 тижнів та тиску >150 mmHg для стрибків і спринтів.
DCS-NIRS дослідження показало, що попередня вправа змінює мікроваскулярні та оксигенаційні відповіді при наступному навантаженні, з відмінностями між чоловіками та жінками на 30% MVC.
RCT з 30 баскетболістів порівняв часо-базовані та дистанцій-базовані повторювані спринти (7 тижнів, 3 рази на тиждень) з однаковими адаптаціями стрибків, спринту й змін напрямку.
8-тижневе дослідження показало, що як двостороння, так і одностороння тренування ніг однаково підвищують силу жиму і стрибки, але односторонній тренінг сприяє кращому розвитку унілатеральної сили.
Комбіноване тренування (аеробне + силове) значуще поліпшує HbA1c, HOMA-IR та глюкозу порівняно з контролем у осіб ≥45 років, але не дає чітких переваг над окремим аеробним тренуванням.
Метааналіз 60 досліджень показав, що силове тренування значуще знижує ЧСС, САТ, ДАТ та MBP у жінок у постменопаузі; також поліпшує судинну та серцеву функцію.
RCT показав, що безперервне комбіноване тренування (HIIT + аеробне одразу) зменшило жирову масу, ІМТ і IL-6 більше, ніж розділені сеанси з 6-годинним проміжком у молодих дорослих з ожирінням.
Мережева мета-аналіз 9 RCT (1009 учасників) показав, що комбінація препаратів GLP-1 та тренування дала найбільше зменшення ваги (SMD -1.04), жирової маси та поліпшення HOMA-IR.
Систематичний огляд та мета-аналіз 11 досліджень показав скромне, але значиме покращення показників жиру в тілі й підтримання нормальної ваги в дітей та підлітків після багатокомпонентних втручань з фізактивності й нутриції в африканських школах.
Пілот-дослідження показало, що культурно адаптовані SMS-повідомлення суттєво покращили знання та ставлення до питань харчування, фізактивності й профілактики неінфекційних хвороб у 79 старших дорослих.
Огляд показує, що сигнальний шлях cGAS-STING активується при гіпертонії, ішемічній хворобі серця і гіпертрофії міокарда, а фізичні вправи регулюють цей шлях і покращують серцево-судинне здоров'я.
Нові та тривожні переживання по-різному реорганізуються під час REM-сну: новизна посилює послідовну реактивацію, тривога — частоту збирання нейронів.
Дослідження показує, що люди після інсульту зберігають здатність до моторного навчання; fMRI виявив залучення мозочка, премоторної кори й стріатуму.
Дослідження з функціональної МРТ показує, що дорослі краще засвоюють рухові послідовності через більшу активацію первинної моторної кори та стабільність нейронних паттернів порівняно з дітьми.
Дослідження показує, що досвідчені спортсменки гнучче адаптують головно-очні рухи до вимог завдання порівняно з новичками.
Дослідження розкриває нові механізми, як стрес у дитинстві викликає ангедонію через рецептори кортикотропін-рилізинг гормону; CRHR2 активація може виступати новою мішенню для лікування стресу та депресії.
Дослідження показує, що стрес поліпшує моторну підготовку через селективну модуляцію довголатентних рефлексів розтягування, що впливає на якість сенсомоторних рішень.
Протокол дослідження EMA для вивчення зв'язку між когнітивними функціями, стресом та фізичною активністю у профілактиці діабету 2-го типу.
Cross-sectional дослідження показало дисбалянс сили та асиметрію в стрибках у елітних болгарських жінок-футболісток, виявивши потребу в профілактиці травм.
Оглядова стаття про взаємозв'язок між силовим тренуванням та гормональним балансом.
Double-blind дослідження показало, що PEA-補充 (Levagen+) змінює профіль біоактивних ліпідів у м'язах після пошкоджувального тренування, сприяючи відновленню.
Мета-аналіз 27 спостережливих досліджень показав, що помірна фізична активність знижує ризик безсоння на 7%, тоді як з інтенсивна активність не впливає значуще; професійна активність може підвищувати ризик.
Систематичний огляд 13 досліджень щодо передопераційної оптимізації фізичного, харчового та психологічного статусу перед простатектомією, включаючи тренування м'язів тазового дна, аеробні та силові вправи.
Аналіз того, як час добової активності впливає на результати силового тренування та контроль ваги.
Рекомендації щодо найкращого співвідношення кардіоваскулярних та силових тренувань для максимальних результатів.
Розроблено легкий 3D-друкований наколінник для незалежного тренування м'язів розгиначів і згиначів коліна у людей з обмеженою рухливістю, з високою задоволеністю користувачів щодо безпеки та ефективності.
Велике дослідження показує, що анкети про звичайний сон дають менш точні оцінки, ніж щоденні дневники та EEG; депресивні симптоми, дрімання та особистісні риси пов'язані зі збільшенням розбіжностей.
Після 8 тижнів аеробних та силових тренувань жінки з найбільшим прискоренням старіння клітин зменшили його на 1,4 року, що виявлено в паттернах метилювання ДНК крові.
Дослідження виявило різниці в функції розтягу-скорочення, силових якостях і силово-часових показниках у баскетболістів з різною швидкістю криволінійного спринту, визначено ключові метрики.
РКТ показує, що ішемічна прекондиціонування перед комплексним тренуванням збільшує силові показники й спринт-тесто через 6 годин у опірних атлетів.
Огляд механізмів, як тренування посилює ендотеліальну функцію через регуляцію редокс-гомеостазу, запобігаючи кардіоваскулярним захворюванням.
Дослідження показує, що дієтичні вуглеводи регулюють сон на всіх етапах життя через консервовану пептидергічну сигналізацію, незалежно від анатомії циркадного ритму.
РКТ порівнює ефективність психотерапії на ходу (outdoors) з традиційною (indoors) у лікуванні депресії у чоловіків, оцінюючи психічний дистрес, якість життя та ризик суїцидальності.
Огляд показує, як резистентне тренування та кардіоліпідна реабілітація відновлюють м'язову силу й функціональність у кардіопацієнтів із саркопенією.
Дослідження показує, як дофамін на мікросекундному рівні модулює активність стріатума та контролює локомоцію і рухові стани. Результати пояснюють механізм впливу нейромедіаторів на управління рухом.
Дослідження показує, що ритмічна активність руки (кісткове педалювання) змінює збудливість мотонейронів в ногах, впливаючи на нейромодуляцію. Це свідчить про системні ефекти фізичної активності.
Дослідження визначило оптимальне парування навантажень (100% та 240-300% ваги тіла) для точного оцінювання force-velocity відносин у горизонтальному тиску ногами, ключове для програмування силових тренувань.
Дослідження показує, що силові тренування ефективніше за ходьбу для профілактики деменції в людей старшого віку, розкриваючи зв'язок між резистивним тренуванням і нейропротекцією.
Два RCT показали, що програма зменшення сидячого часу з використанням фітнес-трекера і персоналізованих смс-порад ефективна для людей із коронарною хворобою та діабетом 2-го типу.
Протокол RCT оцінює восьмитижневе спеціалізоване нейромuscular-когнітивне тренування для зменшення факторів ризику ACL-травми у жінок з динамічним вальгусом коліна.
Дослідження вивчає метаболічні, апетитивні та неврологічні адаптації під час самовільного припинення схуднення у людей з ожирінням в реальних умовах життя.
Дослідження показало, що збільшення фізичної активності протягом 6 місяців коачингу пов'язане з покращенням серцевої автономної функції у пацієнтів з ХОЗЛ, вимірюваної через варіабельність серцевого ритму й відновлення ЧСС.
Дослідження виявило, що м'язи з різними важелями інерції послідовно включаються під час відштовхування, забезпечуючи оптимальне генерування потужності при ходьбі.
Дослідження метаболітів крові показало, що високе та низьке навантаження при силовому тренуванні індукують різні метаболічні адаптації в амінокислотному метаболізмі.
Науковий консенсус про користь аеробних тренувань для пацієнтів з серцевими хворобами, включаючи особливі рекомендації для хворих на крихкість, після інсульту, зі спинномозковими травмами та з кардіомпатіями.
Наукові дані про вищу ефективність інтервального спринтерського тренування порівняно зі стійким кардіо для розвитку витривалості.
Мета-аналіз 25 RCT-досліджень підтвердив, що активні перерви на уроках поліпшують увагу та гальмування у дітей.
Антибіотики, що порушують мікробіом, підвищують мотивацію до отримання наград, підвищують запальні маркери й змінюють експресію генів синаптичної пластичності. Дослідження показує зв'язок між мікробіомом, мотивацією та когнітивними функціями.
Практичні рекомендації щодо інтеграції силового тренування в програму підготовки бігунів на 5 км для підвищення продуктивності.
Дослідження показало, що ритмічна синхронізація та аудіо-мотивація зменшують сприйняту втому та впливають на біомеханіку бігу.
Дослідження показує, що інсулінорезистентність при метаболічному синдромі порушує транспортування А-бета та глюкози в мозок, пов'язуючи ожиріння з патологією Альцгеймера.
Дослідження показує, що у самиць реакція на низькобілкову дієту залежить від типу вуглеводів (сахароза, глюкоза, фруктоза), тоді як у самців фрукتوза надає найбільший метаболічний ефект незалежно від білків.
Дослідження 339 здорових осіб показує, що більші кортизольні відповіді на стрес асоціюються з низькою функціональною поєднаністю в розподіленій мережі, яка передбачує індивідуальні стресові реакції.
Дослідження розкриває механізм сонливості, розділяючи її на две компоненти: інтенсивність гомеостатичного тиску та циркадну фазу. Результати пояснюють, чому креатин та кофеїн діють по-різному, і мають практичне значення для оптимізації сну й відновлення.
Дослідження розкриває як дофамін у дорсолатеральному стріатумі несе окремі сигнали про передбачену нагороду та передбачену дію, підтримуючи навичку й ціннісне навчання.
Дослідження показує, що короткі сеанси силового тренування (4 хвилини на день) значно покращують фізичну форму і силу у людей похилого віку.
Огляд змін фізичних здібностей під час старіння та конкретні стратегії тренування для збереження сили, балансу і координації.
Експериментальне дослідження показує, що техніка offset analgesia (послідовна зміна інтенсивності) зменшує біль під час ізометричних вправ і покращує ставлення до тренування.
Дослідження показало, що відношення талія-до-зросту є найсильнішим предиктором реакції артеріального тиску під час тренувань і може передбачити ризик гіпертонії та кардіоваскулярних подій.
Тренування не є потужним засобом для швидкого схуднення, але відіграє важливу роль у запобіганню повернення втраченої ваги через збереження м'язів, підтримку метаболізму та регуляцію апетиту.
Бактерія Roseburia inulinivorans пов'язана зі збільшенням м'язової сили: у старших людей з нею хватка була на 29% сильніша, миші набули на 30% більше сили та розвили більші швидкі м'язові волокна.